Види доступу в акумуляторах

Мирного неба всім хто завітав на сайт та канал TOPMAX AVTO. Сьогоднішнє відео і стаття будуть на тему: які бувають пробки в акумуляторах та види доступу до внутрішнього середовища в тих самих акумуляторах.

Буквально два слова і починаємо. Акумуляторів у світі дуже багато різних. Це очевидно. А також різні виробники, в різних країнах, роблять різні види корпусів для акумуляторів, де пропонують знову ж таки, різні види внутрішнього доступу до тих самих акумуляторів.

Тобто по факту, в плані внутрішнього доступу до акумуляторів, у світі майже нема стандартизації.

Як результат, часто, і навіть дуже часто, звичайні покупці просто не можуть розібратися в тому, як же відкрити той чи інший акумулятор, щоб його обслужити.

В цій статті та у відео ми спробували зібрати всі основні види доступу до внутрішнього середовища акумулятора, які можуть трапитися вам в межах нашого українського автомобільного ринку.

Спершу коротко покажемо різні варіанти самих пробок. Бо вони бувають також різні. Довго зупинятись на цьому моменті не будемо, адже це не так важливо. Просто перелічимо варіанти які можуть вам трапитися.

Пробки бувають звичайні пластикові.

Звичайні пластикові з додатковою вентиляцією.

Великі пробки для вантажних акумуляторів.

З хрестоподібною шляпкою.

З прямою шляпкою.

Звичайні гумові затички.

Пробки з гумовими ущільнювачами різних видів та кольорів.

Пробки зі шляпкою, де ви не зможете просто так їх відкрутити, бо різьблення зроблене тільки під заводське закручування.

Пробки відкритого типу з легким доступом.

Пробки із шляпкою під гайковий ключ.

Суцільна кришка яка закриває одразу всі банки з системою конденсування.

Суцільна кришка для всіх банок без системи конденсування.

А також подвійний доступ у вигляді пластикових затичок захованих під захисною кришкою.

Далі розкажемо та покажемо різні види доступу до електроліту в акумуляторах. І почнемо ми з самого простого. Акумулятори без доступу до внутрішнього середовища. Щоб ви не робили, як би ви не колупали, а верхню кришку ви ніяк не зможете вскрити. Такі акумулятори можна лише розсвердлити або розпиляти. Робити цього не рекомендуємо.

Та якщо вас вже не спинити, і ви все ж надумали скористатися поганою порадою, то ось вам підказка: на верхній кришці видно чіткі контури, де саме малися б бути пробки.

Далі акумулятори з відкритим доступом. Тут все максимально просто. Пробки відкриті, на видноті. Залишається лише відкрутити їх та зроби все що треба з внутрянкою акумулятора.

Одне єдине що хочеться додати – бувають акумулятори, в основному імпортні, з відкритим доступом, де пробки легко відкриваються голими руками. Дуже зручно.

Певний підвид, якщо можна так сказати – це акумулятори з відкритим доступом, але пробки приховані під етикеткою. Частіше за все такими бувають імпортні акумулятори. Знову таки, нічого складного. Зазвичай контури пробок чітко видно під етикеткою. Треба просто бути уважним. Залишається лише зняти етикетку і відкрутити пробки.

Наступний вид доступу – це відкритий доступ, де пробки мають гладку шляпку. Зустрічаються такі акумулятори не часто. Ці пробки більше нагадують заглушки, та вони також легко відкриваються, та закриваються. Треба лише не боятися трохи поколупати акумулятор. Гірше йому від цього не стане.

Далі переходимо до більш хитрих варіантів. Почнемо з прихованого доступу під захисною планкою. Частіше за все такий доступ використовують українські виробники акумуляторів. Та бувають і імпортні аналоги в різних виконаннях.

В даному українському випадку нема нічого складного. Пробки самі звичайні. Легко відкручуються. Вони лишень приховані під захисною планкою, яка також легко знімається підручними інструментами. Збоку на акумуляторі як раз видно, що планка знімається, бо є зазори.

Другий варіант схожий. Основна відмінність полягає в тому, що захисна планка знаходиться повністю під етикеткою і в даному випадку зазорів вже не видно. У результаті далеко не всі покупці здогадуються зняти етикетку щоб вскрити акумулятор. Все інше без змін. Доступ відкритий та легкий.

Також буває різновид прихованого під захисними планками доступу, але роздільного. Це коли захисна планка не одна, а дві. І доступ до електроліту в акумуляторі поділений на дві секції.

Далі варіанти, як то кажуть, «пожоще». На деяких імпортних акумуляторах використовують суцільну кришку, яка знімається повністю, замість окремих пробок. Збоку на акумуляторі видно стик кришки і корпусу. І можна спробувати таку кришку зняти. Знімається вона доволі туго. Для цього треба піддіти саму кришку і увігнати під неї викрутку, бажано до самого руків’я.

Схожий варіант може трапитися, та сама суцільна кришка вже складніша. На початку відео ми казали про акумулятори «без доступу» до внутрішнього середовища. Коли кришку неможливо просто так відкрити. В додаток до цього, треба сказати, що такі акумулятори зазвичай обладнані системою конденсування, яка запобігає википанню акумуляторів, знову ж таки, оскільки вони не вскриваються.

Та в даному випадку у нас схожа суцільна кришка з системою конденсування, але яка знімається. Зривати таку кришку доволі важко, бо сидить вона міцно. І з першого разу можна не здогадатись, що це саме зйомна кришка.

Ще один доволі складний але цікавий варіант – суцільна пластикова кришка під якою заховані пластикові заглушки з подвійним доступом. По суті маємо захисну кришку акумулятора яка тримається на кліпсах, насаджених на пластикові заглушки. Самі заглушки мають два варіанти доступу.

Перший – це пробка-затичка для звичайного доливу дистильованої води, та при цьому нема можливості контролювати рівень електроліту та густину, оскільки доступ до банки все ще закритий основною заглушкою. Другий варіант – це якщо вийняти повністю всю заглушку. Тоді вже буде видно і рівень електроліту, і можна заміряти густину та провести всі необхідні маніпуляції.

Останній варіант, певно самий неоднозначний – це прихований доступ під пластиковою кришко, яка не знімається. Навіщо таке робити, важко сказати, та у виробника явно були на те причини.

По суті кришку акумулятора неможливо зняти. Але пробки всередині є. І щоб до них дістатися, треба трохи попрацювати головою і інструментами, аби розсвердлити, розпаяти чи якось зрізати пластик на місцях де знаходяться пробки.

Наостанок хочеться додати, що абсолютно всі різновиди доступу до внутрішнього середовища акумулятора які існують у світі, показати нереально, адже їх дуже багато і не всі трапляються в межах нашого внутрішнього акумуляторного ринку. До того ж завтра виробники можуть просто придумати щось нове. Всім бобра!